Місце: Салтівське шосе, 43 (новобудова за Французьким бульваром)
Після такого сексу не дуже хотілося писати відгук, але змушує обов’язок перед шановним товариством шльондрограїв. 🙂
Тим паче, я ніколи б не відвідав цю дівулю, якби хтось вчасно написав відгук про неї.
Одразу до справи:
1. Це негативний відгук;
2. Більше не піду, певна річ;
3. Як не дивно, є позитивні зауваження.
Про зовнішність:
1. Фото не її, не типаж, геть чисто нічого спільного з дійсністю;
2. Личком не янголя, але не крокодил (можна навіть сказати, що симпатична, хоча все ж не мій тип);
3. Є зайва вага і чимало (живіт висить просто журбинка; груди — приблизно двійка);
4. Хоч як дивно це казати, але навіть є деяка фігура на тлі зайвої ваги.
Про ставлення/психотип:
1. Намагалася бути милою;
2. Сором’язлива, але водночас проста й збіса балакуча;
3. Ставить купу недоречних особистих запитань і навіть пряме «не скажу» не спиняє її цікавість.
Невеличка розповідь (якщо зміст цікавим не буде, то, може, хоча б розважить):
За вікном світило весняне сонечко і кортіло застромити свого прутня в гарне жіноче тіло. Дівуля, яку я з хіттю та пристрастю граю час по часі, була недосяжна, тож довелося ризикнути спробувати щось нове. Завжди маю напохваті кілька невідвіданих тіл, тож просто обрав те, яке було доступне географічно та хронометрично й водночас здавалося найбільш гідним відвідин з проникненням.
Домовляюся приїхати за півгодини, беру адресу, їду. Знаходжу дім, під’їзд, поверх. Пишу їй, зустрічає.
Кидайте в мене камінням, цькуйте і принижуйте, бо я одразу не попросив показати себе і дарма. Як вже було сказано вище, личком вона ніби й нічого (щоправда, думка про поцілунки негайно зникла), а тіло я одразу не подивився.
Вона разів із десять перепитувала, чи я точно до неї і чи лишаюся. Від початку й до самого кінця базікала про те, який я гарний. Хто читав мій відгук про Аріну, той вже знає, що я вродливіший за Алена Делона, хай йому грець. Або просто видатне пиздло. Самі вирішуйте, бо мені якось по цимбалах. 🙂
Хай там як, вона справді заграла цими питаннями. Мабуть, мовчати їй не сила, а ліпшої теми не мала.
До мого приїзду вона не встигла висушити волосся, хоча я приїхав точнісінько як домовлялися. Вочевидь, я один такий пунктуальний. 🙂
Сама квартира-студія ніби непогана, але перед входом натоптано, а в душі вода сходить погано, тож там постійно якесь волосся і сміття. Та й килимок мокрий та бридотний. Буе!
Гелі є, хлоргексидину чи мірамістину нема.
Питної води не було (закінчилася), лише кава.
Про сам процес розповідати немає ніякого бажання, тож спробую якомога стисліше.
Мінет доволі специфічний, трохи «шалений». «Крашанки» теж не обійшла увагою, хоча якось не дуже вправно і приємно. Я не люблю одноманіття, але смиканість та раптові зміни темпу теж не дуже люблю. Намагалася брати глибоко і декілька разів навіть заковнула, заледве тамуючи рефлекс, хоча казала, що «так глибоко не можу». Хай там як, мінет не був нудним. Якби було менше смиканих рухів, я б оцінив у 4 з двома плюсами.
Посадив її згори. Відчув якісь неромантичні запахи. Тоді ззаду. Коли міняли позу, пожартувала, що це вона має платити мені за секс, а не я їй. Кажучи словами одного кіногероя: «I couldn’t put it better myself, sir».
Я вже розумів, що треба повертатися до мінету, бо діла не буде. Помилувався на прищаву дупцю і впав духом. І перш ніж я розтулив рота, вона сама запропонувала ще мінету.
Хвилин за десять пропонує продовжити руцею і закінчити в рот. Ця ідея мені сподобалася. Але те, що планувалося руцею, невдовзі перетворилося в МБР. Вона спитала і я не відмовив, хоча згодом, звісно, пошкодував про це і заливався мірамістином (своїм).
За МБР та закінчення в рот не доплачував і лише тому можна не вважати сплачену ціну потрійною.
За те, що дівчина була привітна й намагалася бути милою, не зміг просто обісрати й спробував описати об’єктивно. Врешті-решт, якщо комусь така комплекція заходить, то враження буде значно краще, ніж моє.
ВД — 2
МИ — 4+
МН — 4
КС — 1
АС — +1500 (не брав)
МБР — Ціну не питав (мені було задарма)
ЦВ — 1500 (як на мене, це дуже-дуже задорого для неї)